Коксартроз

Вас турбує біль в сідницях, паху, сідницях? Відчуваєте труднощі при ходьбі, сидінні, вставанні з крісла? Можливо, у вас почав розвиватись коксартроз (дегенеративне захворювання кульшових суглобів). Ця патологія характерна для чоловіків та жінок, старших за 40-50 років. Дуже рідко її виявляють у молодих людей. Щоб діагностувати проблему, потрібно звернутись до лікаря ортопеда. На початкових стадіях призначається консервативна терапія - фізична реабілітація коксартрозу та медикаментозне лікування. Курс реабілітації ви можете пройти в нашому центрі. Фізіотерапевтичні вправи та масаж знімають болі, сповільнюють дегенеративні процеси і дозволяють уникнути операції.

Кульшовий суглоб є найбільшим в нашому організмі. Він несе велике навантаження, тому дегенеративні процеси проявляються в ньому дуже яскраво.Суглоб має чашоподібну форму, складається з напівкруглої головки, зафіксованої у вертлюжній впадині. Поверхня суглоба вкрита хрящовою тканиною. Зверху він оточений зв’язками, що утворюють капсулу. Всередині капсули знаходиться синовіальна оболонка. Вона виробляє рідину, через яку відбувається живлення суглоба.
Хрящова тканина складається з клітин хондроцитів, які виробляють матрикс (колаген, глюкозамін, протеоглікани). При коксартрозі кількість хондроцитів зменшується. Волокна колагену розшаровуються, знижується вміст протеогліканів та води. Виникає запалення, в синовіальній рідині з’являються лімфоцити та цитокіни.
Хрящ поступово стає тоншим, втрачає пружність. Кістка в основі суглоба навпаки, потовщується. На ній з’являються нарости (остеофіти). Це провокує біль та порушення рухливості суглобу.
Пацієнт починає щадити хвору кінцівку. Знижується тонус сідничних м’язів, розвивається їх гіпотрофія. Мускулатура бічної та передньої поверхні стегна навпаки, знаходиться в гіпертонусі, здавлює сідничний нерв та судини. Це ще більше посилює больові відчуття, гіпотрофію м’язів. На останніх стадіях хрящ руйнується повністю, кістка деформується, виникають контрактури.

Основна причина виникнення коксартрозу - дегенеративні процеси в хрящовій та кістковій тканині. Вони можуть бути системними або торкатись лише кульшового суглоба. Провокують їх такі фактори ризику:

У більшості випадків коксартроз розвивається при сукупності декількох факторів. Наприклад, ризик патології буде вищим у повних жінок після менопаузи, що мали в дитинстві дисплазію суглоба.

Коксартроз розвивається поступово. Від перших змін в суглобі до повного руйнування хряща може пройти 20 років. На початкових етапах прояви майже непомітні, людина може відчувати лише незначний дискомфорт при фізичних навантаженнях. Поступово симптоматика наростає і з часом веде до інвалідності.
Основні ознаки коксартрозу такі:

На початкових етапах обмеження практично не впливають на життя та працездатність. Але поступово люди відчувають труднощі при ходьбі, не можуть підніматися по сходах чи спускатись. Через деякий час вже важко пересуватись без додаткової опори (палички або милиць). На останніх стадіях пацієнти повністю втрачають мобільність, найменший рух викликає сильний біль.

За походженням коксартроз розділяють на первинний (ідіопатичний) та вторинний. Перший вид розвивається з невідомих причин. Частіше за все він зв’язаний з віковими змінами, виникає у жінок в менопаузі та людей з надлишковою вагою. Причини вторинного коксартрозу - травми, інфекційні та аутоімунні запалення суглобів.
Ураження суглобів може бути одностороннім чи двостороннім. Односторонній коксартроз частіше буває вторинним, він зв’язаний з травмою, інфекцією, дисплазією. Двосторонній провокують системні захворювання.

Запідозрити коксартроз можна вже за симптомами. Настороженість повинна викликати біль в паху, сідницях, стегнах, що виникає у людей з надлишковою вагою після 40-50 років. Якщо при цьому виявляються обмеження рухів в кульшовому суглобі, лікар назначає додаткові обстеження:

У більшості випадків простого рентгену достатньо, щоб поставити діагноз. На знімках помітні звуження суглобової щілини, дефекти хряща та кістки, остеофіти, деформації. УЗД безпечніший, ніж рентгенографія. На цьому обстеженні краще помітні зміни в хрящі, але кісткова тканина візуалізується гірше. МРТ і КТ потрібні у складних випадках та при підготовці до операції.

Найчастіше в наш центр приходять пацієнти з встановленим діагнозом коксартрозу. Завдання фізичного терапевта - виявити зміни в кістково-м'язовій системі, викликані патологією кульшового суглоба. Спочатку реабілітолог детально розпитує пацієнта. Його цікавить як довго триває хвороба, при яких обставинах виникає біль, які рухи важко або неможливо виконати.Після цього проводиться огляд. 
Сам кульшовий суглоб на початкових стадіях оцінити важко. Набряк та незначна деформація приховуються великими м’язами, розташованими в цій ділянці. При огляді можна виявити:

Щоб попередити коксартроз, потрібно зменшити вплив факторів ризику. Спеціалісти рекомендують:

Хрящ не має своєї кровоносної системи. Всі поживні речовини в нього поступають через синовіальну рідину. Її циркуляція посилюється при фізичних навантаженнях. Тому один з основних способів профілактики коксартрозу - активна фізична терапія. Тренування мають бути помірними, відповідати початковій фізичній підготовці, віку та статі. Надмірні заняття спортом, важка праця, можуть сприяти розвитку дистрофічних процесів у суглобах.

Сучасна медицина винайшла багато методів, як лікувати коксартроз. Але повністю позбутись проблеми поки що неможливо. Для полегшення стану використовують консервативну терапію та хірургію.
Консервативна терапія включає:

Найкращий ефект знеболювання дають нестероїдні протизапальні препарати. У важких випадках назначають стероїдні гормони, при спазмі мускулатури - міорелаксанти. Вірогідних доказів ефективності хондропротекторів, гіалуронової кислоти на сьогодні немає.
Фізіотерапія може включати лікування електромагнітними імпульсами, теплом (парафін, озокерит), бальнеологічні процедури. У частини пацієнтів вона знімає біль, розслабляє м’язи, але не призупиняє дегенерацію суглоба.
Масаж та фізіотерапевтичні вправи покращують кровопостачання в хрящах та кістках, попереджають гіпотонію, спазм та атрофію м’язів. Регулярні заняття допомагають надовго уповільнити процес розвитку коксартрозу, відкласти операцію та навіть уникнути її.
Хірургічне лікування потрібне на останніх стадіях, коли значно обмежені рухи в суглобах, а пацієнтів постійно турбує біль. Використовуються такі типи операцій:

Після операції пацієнтам рекомендують якомога скоріше вставати. Розробляється програма реабілітація, яка включає масаж, фізичні заняття, плавання. 

Найефективніший метод лікування коксартрозу в центрі Zarpa - активна фізична реабілітація. Допоміжну роль відіграє пасивна реабілітація, вона займає близько 20% всього об’єму терапії. 

Активна реабілітація

Активна фізіотерапія допомагає зберегти або збільшити амплітуду рухів в кульшовому суглобі. Завдяки фізичній активності сповільнюються дегенеративні процеси в хрящах та кістковій тканині, краще виробляється синовіальна рідина, укріпляються м’язи. Комплекс реабілітації розробляється для кожного клієнта індивідуально. Враховується вік, загальний стан організму та фізичної підготовки, стадія коксартрозу, особливості змін в суглобі. Починають заняття з невеликих навантажень, які поступово нарощуються. Вправи не повинні викликати дискомфорту.Фізичний терапевт звертає увагу коліна, гомілки, загальну поставу. Дуже важливо зафіксувати всі суглоби в правильному фізіологічному положенні, яке б не викликало болю. Основні вправи передбачають згинання, розгинання, приведення та відведення, ротацію. Починають їх виконувати лежачи на підлозі, потім пацієнт сідає та встає на ноги. Навантаження розраховуються так, щоб підвищити тонус сідничних м’язів, мускулатури стегна, попередити атрофію. Заняття починаються в повільному темпі. Тривають вони близько години. Фізичний терапевт уважно стежить за станом пацієнта, поступово нарощує темп і час, додає вправи з навантаженнями. В центрі також використовують допоміжні засоби - м’ячі, гімнастичні стрічки та петлі, гантелі, планки. Хороші результати дають тренування на багатофункціональному тренажері.Через 1-2 тижні після початку реабілітації проводиться діагностика. Вона дає можливість оцінити ефективність комплексу, зробити його корекцію. Контрольне тестування яскраво демонструє результати. Зменшення болю, покращення самопочуття, збільшення амплітуди рухів в кульшовому суглобі додають нашим клієнтам впевненості та мотивації. 

Пасивна реабілітація

Ці методи реабілітації застосовуються на початку курсу. Вони також допомагають ефективніше проводити активні заняття. Часто ми пропонуємо клієнтам під час одного відвідування центру пройти пасивну гімнастику, мануальну терапію, масаж, а потім активно займатися в залі. 

Пасивна реабілітація включає: