10:00 - 21:00 

Львів, вул. Сихівська 16аБогдана Лепкого 12

Коксартроз

Вас турбує біль в сідницях, паху, сідницях? Відчуваєте труднощі при ходьбі, сидінні, вставанні з крісла? Можливо, у вас почав розвиватись коксартроз (дегенеративне захворювання кульшових суглобів). Ця патологія характерна для чоловіків та жінок, старших за 40-50 років. Дуже рідко її виявляють у молодих людей. Щоб діагностувати проблему, потрібно звернутись до лікаря ортопеда. На початкових стадіях призначається консервативна терапія - фізична реабілітація коксартрозу та медикаментозне лікування. Курс реабілітації ви можете пройти в нашому центрі. Фізіотерапевтичні вправи та масаж знімають болі, сповільнюють дегенеративні процеси і дозволяють уникнути операції.

Що таке коксартроз?

Кульшовий суглоб є найбільшим в нашому організмі. Він несе велике навантаження, тому дегенеративні процеси проявляються в ньому дуже яскраво.Суглоб має чашоподібну форму, складається з напівкруглої головки, зафіксованої у вертлюжній впадині. Поверхня суглоба вкрита хрящовою тканиною. Зверху він оточений зв’язками, що утворюють капсулу. Всередині капсули знаходиться синовіальна оболонка. Вона виробляє рідину, через яку відбувається живлення суглоба.
Хрящова тканина складається з клітин хондроцитів, які виробляють матрикс (колаген, глюкозамін, протеоглікани). При коксартрозі кількість хондроцитів зменшується. Волокна колагену розшаровуються, знижується вміст протеогліканів та води. Виникає запалення, в синовіальній рідині з’являються лімфоцити та цитокіни.
Хрящ поступово стає тоншим, втрачає пружність. Кістка в основі суглоба навпаки, потовщується. На ній з’являються нарости (остеофіти). Це провокує біль та порушення рухливості суглобу.
Пацієнт починає щадити хвору кінцівку. Знижується тонус сідничних м’язів, розвивається їх гіпотрофія. Мускулатура бічної та передньої поверхні стегна навпаки, знаходиться в гіпертонусі, здавлює сідничний нерв та судини. Це ще більше посилює больові відчуття, гіпотрофію м’язів. На останніх стадіях хрящ руйнується повністю, кістка деформується, виникають контрактури.

Причини виникнення 

Основна причина виникнення коксартрозу - дегенеративні процеси в хрящовій та кістковій тканині. Вони можуть бути системними або торкатись лише кульшового суглоба. Провокують їх такі фактори ризику:

    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Вроджена дисплазія кульшового суглоба.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Плоскостопість.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Сколіоз.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Аутоімунні запальні захворювання.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Інфекційний та неінфекційний некроз головки стегна.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Травми та хірургічні втручання.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Вікові зміни.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Надлишкова вага.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Професійні навантаження у спортсменів або фізичних працівників.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Малорухливий спосіб життя.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Генетична схильність.
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Гормональні порушення (особливо в жінок в постменопаузі).
    pelvis-anatomy-hip-skeleton-joint
    Порушення кровообігу в суглобі.

У більшості випадків коксартроз розвивається при сукупності декількох факторів. Наприклад, ризик патології буде вищим у повних жінок після менопаузи, що мали в дитинстві дисплазію суглоба.

Потрібна консультація?

Заповніть форму і ми зателефонуємо до Вас.

Дякуємо!

ми зателефонуємо до Вас у робочий час

Can't send form.

Please try again later.

Симптоми та ознаки

Коксартроз розвивається поступово. Від перших змін в суглобі до повного руйнування хряща може пройти 20 років. На початкових етапах прояви майже непомітні, людина може відчувати лише незначний дискомфорт при фізичних навантаженнях. Поступово симптоматика наростає і з часом веде до інвалідності.
Основні ознаки коксартрозу такі:

    Біль, що виникає в паху, поширюється на сідниці та дистальну ділянку стегна, коліно. Спочатку він турбує лише при значних фізичних навантаженнях чи різких рухах, згодом стає постійним, не припиняється навіть вночі.
    Скованість рухів. Труднощі виникають зі згинанням ноги в кульшовому суглобі. Пацієнти скаржаться, що не можуть обстригти нігті на ногах чи одягнути шкарпетку. Потім стає важко відвести ногу вбік і назад. Скованість яскравіше виражена зранку, після вставання з крісла.
    Кульгавість. Вона виникає через біль (людина щадить хвору кінцівку) та скованість рухів).
    Хруст та неприємні відчуття в суглобі.
    Блокування руху, що виникає раптово.
    Вкорочення хворої кінцівки.
    Атрофія м’язів стегна та сідниць з ураженого боку.

На початкових етапах обмеження практично не впливають на життя та працездатність. Але поступово люди відчувають труднощі при ходьбі, не можуть підніматися по сходах чи спускатись. Через деякий час вже важко пересуватись без додаткової опори (палички або милиць). На останніх стадіях пацієнти повністю втрачають мобільність, найменший рух викликає сильний біль.

Image placeholder
Image placeholder

Потрібна консультація фізичного терапевта?

Ми допоможемо Вам підібрати лікування.

Види і ступені коксартрозу

За походженням коксартроз розділяють на первинний (ідіопатичний) та вторинний. Перший вид розвивається з невідомих причин. Частіше за все він зв’язаний з віковими змінами, виникає у жінок в менопаузі та людей з надлишковою вагою. Причини вторинного коксартрозу - травми, інфекційні та аутоімунні запалення суглобів.
Ураження суглобів може бути одностороннім чи двостороннім. Односторонній коксартроз частіше буває вторинним, він зв’язаний з травмою, інфекцією, дисплазією. Двосторонній провокують системні захворювання.

Клінічна класифікація виділяє 3 ступені коксартрозу:

  • I

    Біль виникає при тривалих фізичних навантаженнях. Амплітуда рухів в суглобі не змінюється, ознак атрофії м’язів не виявляють.

  • II

    Біль починає турбувати в спокої, поширюється на стегно та поперек. Порушується амплітуда обертових рухів, тонус м’язів може бути знижним.

  • III

    Порушується згинання, розгинання, відведення та приведення стегна. Біль сильний, турбує вночі, триває понад дві години. Виражена атрофія мускулатури, кінцівка може бути вкороченою.

За рентгенологічними ознаками коксартроз розділяють на 4 стадії:

  • I

    Звуження суглобової щілини внаслідок витончення хряща.

  • II

    Нерівності поверхні суглоба на фоні звуження щілини, початкові зміни в кістці.

  • III

    Ознаки остеопорозу, поява остеофітів, кіст.

  • IV

    Повне руйнування хряща, кістка та весь суглоб деформовані, виражений остеопороз.

Перехід від однієї стадії до наступної може зайняти декілька років. Цей процес можна уповільнити, якщо своєчасно займатися лікуванням, фізіотерапією. 

Діагностика коксартрозу

Запідозрити коксартроз можна вже за симптомами. Настороженість повинна викликати біль в паху, сідницях, стегнах, що виникає у людей з надлишковою вагою після 40-50 років. Якщо при цьому виявляються обмеження рухів в кульшовому суглобі, лікар назначає додаткові обстеження:

    Рентгенографію
    УЗД
    КТ
    МРТ

У більшості випадків простого рентгену достатньо, щоб поставити діагноз. На знімках помітні звуження суглобової щілини, дефекти хряща та кістки, остеофіти, деформації. УЗД безпечніший, ніж рентгенографія. На цьому обстеженні краще помітні зміни в хрящі, але кісткова тканина візуалізується гірше. МРТ і КТ потрібні у складних випадках та при підготовці до операції.

Особливості діагностики у центрі Zarpa

Найчастіше в наш центр приходять пацієнти з встановленим діагнозом коксартрозу. Завдання фізичного терапевта - виявити зміни в кістково-м'язовій системі, викликані патологією кульшового суглоба. Спочатку реабілітолог детально розпитує пацієнта. Його цікавить як довго триває хвороба, при яких обставинах виникає біль, які рухи важко або неможливо виконати.Після цього проводиться огляд. 
Сам кульшовий суглоб на початкових стадіях оцінити важко. Набряк та незначна деформація приховуються великими м’язами, розташованими в цій ділянці. При огляді можна виявити:

    Асиметрію тазу (гребені тазових кісток знаходяться на різному рівні, попереково-тазовий трикутник неправильної форми)
    Асиметрію плечей
    Викривлення хребта (особливо в поперековій ділянці)
    Різний рівень колінних чашечок
    Вкорочення кінцівки 
    При вираженому коксартрозі - деформацію суглобу
    Особливості ходи (при коксартрозі вона нагадує качину)

Далі проводиться пальпація м’язів, визначається їх тонус та ознаки атрофії. Перевіряється чутливість шкіри над ураженою ділянкою. Для роблять тест на подразнення механорецепторів в двох точках (переважно над різними м’язами). Чутливість над більше ураженим м’язом буде зниженою.
На останньому етапі проводять діагностику за системою FMA. Вона передбачає оцінку руху за сімома параметрами:

    Глибоке присідання (при коксартрозі також використовують присідання на одній нозі)
    Переступання через невисокий бар’єр
    Випади
    Рухи в плечовому поясі
    Підйом прямої ноги віджимання від підлоги
    Тести на ротацію

Коксартроз провокує порушення балансу тіла. Його визначають за допомогою тесту SEBT. Пацієнту пропонують пройти по стрічках, які наклеєні на підлогу у формі зірки. Використовується також спеціальна нестійка платформа для балансування. В нашому центрі проводиться вибіркова функціональна оцінка руху за системою SFMA. Фізичний терапевт тестує пасивне згинання в кульшовому та колінному суглобі, відведення та приведення кінцівки, підтягування її до корпусу. Потім пацієнту пропонують здійснити ці рухи самостійно. Вивчається порушення функції суглобу та його болючість, амплітуда рухів. Такий аналіз допомагає надалі складати дієву програму фізичної реабілітації.При діагностиці звертається увага не лише на кульшовий суглоб. Адже коксартроз може бути наслідком сколіозу, патології в інших ділянках тіла. Гомілкові та колінні суглоби при захворюванні несуть більше навантаження, тому варто оцінювати їх функцію, щоб вчасно виявити порушення.

Профілактика

Щоб попередити коксартроз, потрібно зменшити вплив факторів ризику. Спеціалісти рекомендують:

    У малої дитини коригувати дисплазію кульшових суглобів, сколіоз та плоскостопість.
    Контролювати вагу тіла.
    Правильно харчуватись.
    Своєчасно лікувати інфекцію суглоба та аутоімунні захворювання.
    Жінкам в менопаузі назначають замісну терапію естрогенами.

Хрящ не має своєї кровоносної системи. Всі поживні речовини в нього поступають через синовіальну рідину. Її циркуляція посилюється при фізичних навантаженнях. Тому один з основних способів профілактики коксартрозу - активна фізична терапія. Тренування мають бути помірними, відповідати початковій фізичній підготовці, віку та статі. Надмірні заняття спортом, важка праця, можуть сприяти розвитку дистрофічних процесів у суглобах.

Лікування коксартрозу

Сучасна медицина винайшла багато методів, як лікувати коксартроз. Але повністю позбутись проблеми поки що неможливо. Для полегшення стану використовують консервативну терапію та хірургію.
Консервативна терапія включає:

    Знеболюючі та протизапальні препарати
    Фізіотерапію
    Масаж
    Терапевтичні вправи.

Найкращий ефект знеболювання дають нестероїдні протизапальні препарати. У важких випадках назначають стероїдні гормони, при спазмі мускулатури - міорелаксанти. Вірогідних доказів ефективності хондропротекторів, гіалуронової кислоти на сьогодні немає.
Фізіотерапія може включати лікування електромагнітними імпульсами, теплом (парафін, озокерит), бальнеологічні процедури. У частини пацієнтів вона знімає біль, розслабляє м’язи, але не призупиняє дегенерацію суглоба.
Масаж та фізіотерапевтичні вправи покращують кровопостачання в хрящах та кістках, попереджають гіпотонію, спазм та атрофію м’язів. Регулярні заняття допомагають надовго уповільнити процес розвитку коксартрозу, відкласти операцію та навіть уникнути її.
Хірургічне лікування потрібне на останніх стадіях, коли значно обмежені рухи в суглобах, а пацієнтів постійно турбує біль. Використовуються такі типи операцій:

    Остеотомія. Забираються остеофіти, частина головки стегна, щоб збільшити суглобову щілину и зменшити тиск на тканини. Таке втручання зараз застосовується рідко.
    Реконструкція суглобу. Пошкоджений хрящ замінюється металевою пластиною. Вона прикріплюється до поверхні головки стегна, але сама кістка не замінюється.
    Ендопротезування. Видаляється пошкоджена вертлюжна впадина та головка стегна, вони заміняються металевим протезом.

Після операції пацієнтам рекомендують якомога скоріше вставати. Розробляється програма реабілітація, яка включає масаж, фізичні заняття, плавання. 

Фізична реабілітація коксартрозу в центрі Zarpa

Найефективніший метод лікування коксартрозу в центрі Zarpa - активна фізична реабілітація. Допоміжну роль відіграє пасивна реабілітація, вона займає близько 20% всього об’єму терапії. 

Активна реабілітація

Активна фізіотерапія допомагає зберегти або збільшити амплітуду рухів в кульшовому суглобі. Завдяки фізичній активності сповільнюються дегенеративні процеси в хрящах та кістковій тканині, краще виробляється синовіальна рідина, укріпляються м’язи. Комплекс реабілітації розробляється для кожного клієнта індивідуально. Враховується вік, загальний стан організму та фізичної підготовки, стадія коксартрозу, особливості змін в суглобі. Починають заняття з невеликих навантажень, які поступово нарощуються. Вправи не повинні викликати дискомфорту.Фізичний терапевт звертає увагу коліна, гомілки, загальну поставу. Дуже важливо зафіксувати всі суглоби в правильному фізіологічному положенні, яке б не викликало болю. Основні вправи передбачають згинання, розгинання, приведення та відведення, ротацію. Починають їх виконувати лежачи на підлозі, потім пацієнт сідає та встає на ноги. Навантаження розраховуються так, щоб підвищити тонус сідничних м’язів, мускулатури стегна, попередити атрофію. Заняття починаються в повільному темпі. Тривають вони близько години. Фізичний терапевт уважно стежить за станом пацієнта, поступово нарощує темп і час, додає вправи з навантаженнями. В центрі також використовують допоміжні засоби - м’ячі, гімнастичні стрічки та петлі, гантелі, планки. Хороші результати дають тренування на багатофункціональному тренажері.Через 1-2 тижні після початку реабілітації проводиться діагностика. Вона дає можливість оцінити ефективність комплексу, зробити його корекцію. Контрольне тестування яскраво демонструє результати. Зменшення болю, покращення самопочуття, збільшення амплітуди рухів в кульшовому суглобі додають нашим клієнтам впевненості та мотивації. 

Пасивна реабілітація

Ці методи реабілітації застосовуються на початку курсу. Вони також допомагають ефективніше проводити активні заняття. Часто ми пропонуємо клієнтам під час одного відвідування центру пройти пасивну гімнастику, мануальну терапію, масаж, а потім активно займатися в залі. 

Пасивна реабілітація включає:

    Ортезування. На кульшовий суглоб накладаються спеціальні бандажі або пластикові ортези, виготовлені за індивідуальними параметрами. Вони зменшують навантаження на хвору ділянку тіла, перерозподіляють її на поперек та коліно. Ортези рекомендують носити на початковому етапі, щоб зменшити біль та підвищити мобільність. Протипоказані вони людям після 75 років. В цьому віці вони можуть викликати значну атрофію м’язів та підвищити ризик перелому шийки стегна.
    Пасивна гімнастика. Фізичний терапевт допомагає виконати клієнту рухи в кульшовому, колінному суглобі. При цьому вивчається їх амплітуда, визначається точка болю. Пасивна гімнастика - це етап підготовки до більш активних занять.
    Мануальна терапія. Найчастіше в нас використовуються методики мобілізації суглобів - техніка Маллігана, суглобова гра. Фізичний терапевт фіксує кінцівку руками або спеціальними еластичними стрічками і делікатно зміщує суглоб, визначаючи болючі положення, збільшуючи амплітуду рухів.
    Масаж. При коксартрозі проводиться масаж суміжних ділянок - нижня частина спини, стегна, сідниці. Це дозволяє нормалізувати тонус мускулатури, покращити кровообіг, зменшити набряки.
    Кінезіотейпування. Еластичні стрічки на бавовняній основі кріпляться в ділянці стегна, сідниць, попереку. Вони мобілізують м’язи, зменшують біль. Тейпи можна носити близько тижня, займатись з ними спортом, плавати.

Вилікувати коксартроз неможливо, але реабілітація - це шанс покращити якість життя, відтермінувати операцію чи навіть уникнути хірургічного втручання. Вона повинна бути безперервною. Фізичні терапевти центру Zarpa для кожного клієнта складають індивідуальний план, в якому поєднуються пасивні та активні методики. Ми допомагаємо людям будь-якого віку, адже кожен заслуговує на повноцінне та активне життя.

Коксартроз

Заповніть форму і ми допоможемо Вам підібрати правильний шлях лікування

Дякуємо Вам!

Ми зателефонуємо до Вас у робочий час.

Can't send form.

Please try again later.