Гонартроз

У вас болить коліно, коли ви ходите або піднімається по сходах, відчуваєте скованість рухів? Такі симптоми можуть бути проявом дегенеративного захворювання колінного суглоба. Гонартроз це патологія, що розвивається повільно. Її причиною може бути стара травма чи запалення. При перших проявах хвороби варто піти на консультацію до хірурга чи ортопеда. Він призначить додаткові обстеження та лікування. Після встановленого діагнозу ви можете звернутись в наш центр. Фізичні терапевти на основі рекомендацій лікаря створять для вас індивідуальну програму реабілітації. Фізичні вправи, масаж, мануальна терапія сповільнюють дегенеративні процеси в суглобі, зменшують біль, укріплюють м’язи. Ви довго будете обходитись без медикаментів, уникнете складної операції. 

Колінний суглоб - один з найбільших в нашому тілі, нагадує за формою шарнір. Він несе значне навантаження, часто травмується. Утворюють суглоб 3 кістки - велика гомілкова, стегнова та плоский надколінник.
Поверхні кісток вкриті хрящем. Між ними знаходяться дві пластини - меніски. Ці хрящові утворення покращують амортизацію, пом’якшують удари. Суглоб оточений кількома капсулами, які зсередини вистелені синовіальною оболонкою. Вона продукує рідину, що зменшує тертя і забезпечує живлення хряща. Фіксується суглоб хрестоподібними (розташовані всередині капсули), боковими та задніми зв’язками.
Хрящова тканина складається з хондроцитів та сполучної тканини (матриксу). В склад матриксу входять глюкозаміноглікани (протеоглікани) та колаген. Вони синтезуються хондроцитами, забезпечують еластичність та міцність хряща.
З віком і при різноманітних дегенеративних процесах кількість хондроцитів зменшується. Знижується продукція протеогліканів та колагену, суглоби стають більш чутливими до травми, запалення. Але на початку хвороби хондроцити ще здатні відновлювати пошкоджену тканину.
На наступному етапі в синовіальній рідині з’являються металокінази та прозапальні цитокіни. Процеси руйнування починають переважати над відновленням. Хрящ стає все тоншим, в деяких місцях оголюється кістка. Посилюється запалення, яке провокує біль, набряк.
Організм намагається відновити хрящ коштом кісткової тканини. В колінному суглобі з’являють вирости - остеофіти. Вони провокують додатковий дискомфорт та обмеження рухів. На останньому етапі розвитку в головках стегнової та великогомілкової кістки спостерігається остеопороз. Суглоб деформується, виникають м’язові та істинні кісткові контрактури. 

Причини розвитку дегенеративних процесів в колінному суглобі до кінця невідомі. Ймовірно вони пов'язані з порушенням обміну речовин та кровопостачання в ділянці коліна. Розрізняють первинний та вторинний гонартроз. У першому випадку патологія розвивається самостійно, у другому - як ускладнення вже існуючих захворювань.
Фактори ризику первинного артрозу колінного суглоба:

Розвиток вторинного гонартрозу спричиняють:

Найчастіше патологія виникає при сукупності декількох факторів ризику. Наприклад, після травми колінного суглоба є більша ймовірність, що гонартроз розвивається в людини з ожирінням, ніж з нормальною вагою.

Симптоми гонартрозу з’являються поступово. Пацієнтам важко сказати, коли почались проблеми. Переважно вони окреслюють їх часовим проміжком в декілька місяців, а то й років.
Основні прояви гонартрозу наступні:

Хворі помічають, що коліно час від часу набрякає, шкіра навколо нього червоніє. Це прояви запалення (артриту), яке ускладнює перебіг гонартрозу. Симптоми прогресують з різною швидкістю. Одні пацієнти вже через 2-3 роки не можуть ходити без опори, у інших процес займає десятиліття. На прогресування впливає як причина артрозу, так і правильно вибрані методи терапії. Фізична реабілітація дозволяє значно уповільнити дегенерацію хряща, укріпити м’язи та забезпечити компенсацію.

Виділяють 4 стадії гонартрозу. При їх визначенні враховуються клінічні та рентгенологічні ознаки.

За локалізацією гонартроз розділяють на:

За походження виділяють:

Діагноз гонартрозу повинен встановлювати лікар хірург або ортопед. Спочатку він детально збирає анамнез, розпитує коли почались проблеми, як вони проявляються. дуже важливо розповісти про травми чи патології кістково-м’язової системи, перенесені в дитинстві.
При огляді лікар оцінює форму та розмір суглобу, зміни шкіри, тонус м’язів. Він первіряє амплітуду пасивних та активних рухів, пальпує коліно, визначає найбільш болючі точки.
Для підтвердження діагнозу назначають додаткові обстеження:

Повністю вилікувати гонартроз неможливо. Терапія спрямована на уповільнення дегенерації хряща, зняття болю, збереження та покращення рухливості. Використовуються консервативні та хірургічні методи.
Консервативне лікування включає:

Ще кілька років тому багато лікарів назначали хондропротектори. Зараз їх використовують набагато рідше, бо не була доведена ефективність препаратів. При вторинному артрозі лікування завжди починають з основної проблеми. Назначають антибіотики, протиревматичні, цукрознижуючі та інші препарати.
Хірургічне лікування показане на останніх стадіях хвороби, коли пацієнта постійно турбує біль, через деформацію і контрактури він не може пересуватись самостійно. Деякі втручання можна проводити також на ІІ та ІІІ етапах хвороби.
Існують такі види операцій:

Після операції пацієнти обов’язково повинні проходити фізичну реабілітацію.

Лікування гонартрозу в нашому центрі - це комплекс фізичної реабілітації, яка індивідуально підбирається для кожного пацієнта. Ми враховуємо причини та стадію захворювання, вік та загальний стан організму. Перше місце в лікуванні займають активні методики, які допомагають надовго зберегти функцію колінного суглоба. Вони комбінуються з пасивною фізичною терапією.
При складанні програми реабілітації ми обов’язково враховуємо запити клієнтів. Разом з фізичним терапевтом вони визначають кінцеву мету і проміжні цілі курсу. Спеціаліст розповідає, яких результатів реально досягти в кожному конкретному випадку і що для цього варто зробити. Наприклад, чи можливо повернутись до занять спортом, чи варто розраховувати лише на деяке покращення якості життя. Все залежить від того, яка стадія гонартрозу діагностована, наскільки при цьому постраждали м’язи чи сусідні суглоби.