Історія Лариси Литвинюк | Zarpa stories
Я почала тренуватись 8 років тому в спорт залі з персональним тренером - Юрою, який зараз є одним з керівників Зарпи. Так займалась рік, потім продовжила тренуватись самостійно, проте це тривало недовго.
Моя основна проблема – це коліна. Рік тому я проходила обстеження де мені сказали, що потрібно робити операцію по частковій заміні колінного суглобу. Я була налякана цим діагнозом і потребувала консультації інших фахівців, то ж вирішила зателефонувати Юрі. Він порадив прийти на діагностику до фізичного терапевта. Мене консультував Святослав, який після огляду сказав, що жодної операції робити не потрібно, а все можна виправити за допомогою фізичної терапії. Так почався мій шлях реабілітації в Зарпі.
Раніше я часто відчувала сильний біль в колінах. В мене на тумбочці завжди лежали знеболюючі, які я могла сама собі вколоти, щоб зменшити біль. Мені було складно ходити, і я часто падала.
Після діагностики мені склали план реабілітації. Спершу це був курс масажу три рази на тиждень. Під час якого я одразу відчула зміни. Я почала більше ходити. Підніматись на четвертий поверх Зарпи, сходами а не ліфтом, вже не було проблемою. Біль проходила, і мені не доводилось пити ліки чи колоти знеболюючі.
Через три місяці до пасивної реабілітації додали активну. Я почала тренуватись з фізичним терапевтом Назаром. І зрозуміла як важливо займатись індивідуально з фахівцем. Він дуже уважно відслідковує зміни, розраховує навантаження і слідкує за самопочуттям. На перших тренуваннях Назар кілька разів за заняття міряв мені тиск, щоб побачити як мій організм сприймає навантаження. Для мене важливо розуміти для чого я виконую ту чи іншу вправу, тож Назар завжди мені все детально пояснює.
Зараз я розумію, що є вправи, які не потребують устаткування, а присутність кваліфікованого тренера і пара гантелей можуть дати чудовий результат. Можна тренуватись і вдома за допомогою простих речей, головне контроль фахівця. Регулярність тренувань також важлива складова, бо напрацьований місяцями результат можна легко втратити за кілька тижнів. У моєму випадку так було під час карантину. Перший місяць я займалась самостійно, але з часом перестала, тож за три місяці карантину мій стан погіршився. Як тільки Зарпа почала працювати, я відновила масаж і тренування. Я знову почала більше ходити, зустрічатись з коліжанками, гуляти з собакою по три рази на день, бо розумію, що чим більше я навантажую себе, тим легше мені ходити.
Для мене Зарпа стала частиною життя. Тут мою можливість ходити продовжили в часі, і я вважаю що це наслідок роботи Святослава і Назара.
Людям, яким радять операції, краще спершу прийти в Зарпу на консультацію, бо краще цю “приємність” відтягнути. Якщо ви здорові і не маєте жодних проблем, то ви можете займатись самостійно, але якщо є найменші порушення, то варто робити все під наглядом фізичного терапевта.