Ironman в реальному житті

Як стати Залізною людиною, якщо у вас немає спеціального костюму?

Щоб отримати звання Ironman потрібно подолати 226 кілометрів, з яких - 3.8 вплав, 180 на велосипеді і ще 42 пробігти на своїх двох, при чому все це треба зробити в обмежений період часу - 17 годин. Напевно у Тоні Старка не виходило подолати цю дистанцію, і тому він розробив костюм з надзвичайними можливостями. Проте в реальному світі спортсмени проходять такі випробування своїми силами і щороку змагаються за честь отримати звання Ironman.

Перші міжнаціональні змагання Ironman були засновані 38 років тому на Гаваях. Між американським військовим Джоном Коллінзом та його колегами розпалилась суперечка, хто із спортсменів найвитриваліші - бігуни, плавці чи велосипедисти. Щоб вирішити суперечку військовий  запропонував об’єднати біг, плавання та перегони на велосипеді і влаштувати гонку де можна буде перевірити спортсменів на витривалість. 

У першому змаганні взяли участь 15 спортсменів, з яких до фінішу змогли дійти 12. Переможцем став Гордон Геллер, він пройшов дистанцію з результатом 11 годин 46 хвилин 58 секунд, при чому під час змагання він щей умудрився відлучитись щоб прийняти душ і переодягтися після водної дистанції.

Гордон Геллер

Геллер був інструктором з фітнесу, проте з часом він змінив свою кваліфікацію і в час підготовки до гонки він працював таксистом в нічну зміну. Ніч на роботі, короткий сон та години жорстких тренувань, після яких знову робота - так майже рік хлопець готувався до змагання. Його спосіб життя важко назвати комфортним, проте саме це допомогло натренувати витривалість яка вписала Гордона Геллера в історію як першого переможця Ironman.

Після першого змагання гонка не набула популярності, і можливо так би й залишилась місцевою розвагою, якби не один випадок. На другому чемпіонаті був присутній журналіст Sport Illustrated Баррі МакДермотт, організація змагань настільки вразила його, що він написав великий репортаж, який після публікації привернув увагу громадськості. Канал ABC хотів зняти документальний фільм про змагання, на що Джон Колінз відповів пропозицією транслювати Ironman в прямому ефірі. На третій рік кількість учасників збільшилась в кілька сотень, а за перегонами на Гаваях слідкувала вся Америка.

Такий розголос перетворив змагання Ironman на потужний бренд з багатомільйонним грошовим фондом, який щорічно проводить гонки по всьому світу. А кількість бажаючих пройти найжорстокіші випробування з тріатлону  більшає щороку.

Щоб потрапити на Чемпіонат, спершу потрібно показати відмінні результати в Ironman на локальних змаганнях, вони відбуваються протягом року у багатьох країнах світу. Спортсмени самі обирають локацію, яка відрізняється трасою проходження: спекотний чи прохолодний клімат, гірська місцевість чи рівнина, прісна чи солона вода. Від обраної траси залежить найголовніше - підготовка.

Навіть спортсмени які щодня по кілька годин тягають залізо в залі, не зможуть пройти Ironman без продуманої програми тренувань. Через те що змагання проводиться в екстремальних умовах потрібно добре підготувати організм до перепаду температур, навчитись слідкувати за пульсом та диханням. Кожен рух повинен бути досконало обдуманий, адже він може вартувати кілька переможних секунд. Також треба готуватись до будь-яких погодних умов, якщо буде злива чи шторм, ніхто не перенесе гонку і окрім всього учасникам доведеться змагатись щей з природою.

Початківцям краще обирати легшу трасу - такою вважається іспанська в Барселоні. Комфортна температура води в 24 градуси та рівнинний вело-етап дозволять швидше подолати дистанцію.

Ironman Barcelona

Ті хто готовий до екстриму та ще більших навантажень, можуть обирати норвезьку трасу, яка передбачає плавання у 15 градусових фйордах та різкий підйом і спуск на скелястій місцевості, до такого в залі не підготуєшся.

Ironman Haugesund

Незалежно від того яку трасу обирає спортсмен за місяць до змагань варто пройти пробний Ironman - це може бути навіть половина  дистанції, головне щоб був подібний маршрут. Такий забіг покаже слабкі місця учасника та його рівень підготовки, а також додасть впевненості на самому змаганні.

Ті хто вже отримав звання Ironman розповідають - найголовніше правильно розподілити навантаження. У гонці завжди спершу йде плавання, потім велосипед і тоді біг. Відповідно до цього плавання повинне стати розігрівом перед наступним етапом, а на велосипеді слід навчитись крутити педалі так, щоб зекономити енергію для марафону. Важливо не видихнутись на перших двох дистанціях, а зберегти сили на кінець. Для цього потрібно знати особливості свого організму та всі технічні нюанси, наприклад  як пливти коли накриває хвиля чи в якому темпі бігти щоб пересікти фініш. 

Під час гонки, треба подбати і про своє харчування. Обов’язково постійно пити воду, це може бути як трубочка проведена від бутилки спортсмена, так і пляшка води на технічних зонах. Щоб пройти дистанцію швидко - організму як машині потрібне паливо. Спортсмени запасаються протеїновими батончиками та іншими снеками. Учасник на гонці може з'їсти до 8000 тисяч калорій, для порівняння в звичайному ритмі життя ми з’їдаємо 2000 тисячі, проте це нормально адже такі навантаження забирають багато ресурсу.

Врахування особливостей свого організму, вибір траси та ретельна підготовка - є ключовими моментами в проходженні гонки. Проте найважливіше - внутрішнє налаштування, без цього навіть досконала підготовка може бути зіпсована невдалим падінням чи хвилею яка з’явилась нізвідки. В такі моменти варто згадувати девіз Ironman - "Все можливе", який описує суть змагання.

В гонці люди роблять надзвичайні речі, і найголовніша перемога яку вони отримують - перемога над своїми слабкостями, яка  заслуговує звання Залізної людини.

Ironman

Автор: Олена Мала