Бодібілдинг як культура красивого тіла

Історія бодібілдингу почалась ще у стародавній Греції, коли учасники Олімпійських ігор демонстрували красиві форми тіла та мірялись силою на змаганнях. Згодом престижність спорту занепала, інтелігенція не працювала фізично, тож в хорошій спортивній формі були лише люди з низьким соціальним рівнем які виконували тяжку роботу. Так було аж до 20 століття, поки хлопець на ім’я Фрідріх Вільгельм Мюллер не відкрив для себе атлетику. 

Він виступав у цирку під псевдонімом Євген Сандов, де вражав глядачів складними трюками - робив сальто назад з гирями, виконував вправи зі штангою, тримав на витягнутих руках гирі по 27 кг, за 4 хвилини міг зробити 200 віджимань. Його надзвичайна сила привернула увагу людей, чим  хлопець вдало скористався і в 1901 році організував перші змагання під назвою «Конкурс краси атлетичної статури», в яких взяло участь понад 150 людей. Так почався стрімкий розвиток бодібілдингу, що відкрив світові братів Бена та Джо Вайдерів, Стіва Рівза та всім відомого Арнольда Шварценеггера. Через півстоліття з’явився жіночий бодібілдинг, який дозволив і жінкам демонструвати свої прокачані тіла на змаганнях.

Зараз змагання відбуваються майже у всіх країнах світу, а найкращі атлети потрапляють на Чемпіонати де можуть поборотись за перемогу на міжнародному рівні.

Своїм досвідом в бодібілдингу поділилась лікар-дієтолог Ліда Грабовська. Вона розповіла про те як з нуля прокачати м’язи, що потрібно зробити щоб виступати на змаганнях з бодібілдингу та які випробування стоять на шляху до успіху.

Моя історія в бодібілдингу почалась кілька років тому, коли я набрала вагу і почала ходити в спортзал щоб привести себе в форму. Я почала активно тренуватись і це мене затягнуло. В той час випадково натрапила на рекламу дівчини яка займається бодібілдингом у Львові. Мене це зацікавило і я подумала чому вона може щось таке робити а я ні, тоді вирішила що хочу займатись бодібілдингом і готуватись до змагань.

Перший рік тренування були хаотичними, я сиділа на жорсткій дієті та багато тренувалась, через що швидко схудла та заробила проблеми зі здоров’ям, які довелось довго вирішувати.  Я зрозуміла що мій підхід не правильний і вирішила знайти собі кваліфікованого тренера. Для цього пішла на змагання з бодібілдингу і там обрала собі тренерку, з якою працюю досі.

Ми підійшли до тренувань з розумом, спершу я здала цілу купу аналізів, щоб з’ясувати в якому стані мій організм, підібрала харчування, а вже після цього почала тренуватись. В спорті важливо пам’ятати що ти не можеш просто ходити в зал, і бути здоровим. Все має бути в комплексі - харчування, фізичні навантаження, сон, хороші показники аналізів  і звісно ж відновлення, для мене найкраще це масаж, який я, до речі, відвідую в Зарпі.

Так за рік тренувань я відновила свій організм, почала нарощувати м’язову масу і ще через рік пішла на свої перші змагання. Зараз коли я переглядаю фото з цих змагань розумію, що була на дуже низькому рівні, але це був лише початок і я знаю що зараз мій рівень набагато кращий, бо я докладаю до цього дуже багато зусиль.

Мені було б нудно все життя просто тренуватись в залі, бо я люблю ставити цілі і йти до них. Бодібілдинг це сфера яка дозволяє реалізувати свій потенціал в спорті, а змагання - відправна точка де я можу показати результати і мотивуюсь досягати успіху. 

Змагання з бодібілдингу це ціла подія до якої я довго готуюсь. Вони полягають в тому щоб показати свою найкращу фізичну форму на дефіле, а для цього потрібно продумати всі деталі - гримування, зачіска, одяг. Цьогоріч я навіть брала уроки позування, щоб показати себе якнайкраще. На даному етапі - я ходжу на змагання для себе, щоб отримати досвід та показати результати, але в майбутньому планую вийти на більш професійний рівень.  

Як би гарно бодібілдинг не виглядав на сцені, це жорсткий спорт, якому передують місяці важкої підготовки та титанічна праця над собою. Найскладнішими є період перед змаганням, коли спортсмен має ввійти в свою найкращу форму. Цей період включає сувору дієту та щоденні тренування. Щоб дотримуватись такого режиму треба бути сильною не лише фізично а й психологічно, щоб весь час контролювати те який спосіб життя ти ведеш, що ти їси та як проводиш вільний час. 

Для мене найскладніше це саме психо-емоційна витривалість. Особливо коли після змагань зникає бар’єр щодо правильного харчування, і з’являється думка “нарешті мені можна їсти все”. Важливо тримати себе в руках і не влаштовувати гастротур по закладах міста. І головне розуміти для чого ти це робиш, адже якщо тренування будуть примусові, то організм влаштує забастовку і нічого не вийде.

Щодо харчування існує стереотип, що бодібілдери приймають стероїди, щоб швидко збільшити об’єм м’язів. Можливо є такі спортсмени, але це не про всіх і точно не про мене.  Я слідкую за харчуванням, корегую раціон вітамінними добавками для того щоб мій організм отримував необхідні мікроелементи та нормально функціонував.

Бодібілдинг це моє хобі, яке приносить задоволення. Не всі розуміють цей вид спорту, але кожен обирає те що йому найбільше до вподоби. Хтось грає на скрипці, танцює чи співає, а я люблю спорт і коли я тренуюсь та досягаю результатів - це робить мене щасливою. 

Мені подобається що бодібілдинг дозволяє показати, що тіло може виглядати красивим не лише на картинці в інтернеті, а й в реальному житті. Є ті хто вважає що бодібілдинг це не жіночно, і я часто стикалась з хейтом щодо свого тіла у соцмережах. Люди думають що якщо я тренуюсь в залі, то можу перекачатись і виглядати як чоловік, але це фізіологічно не можливо. Крім того в кожного свої стандарти краси, тому для мене негативні коментарі про мою фізичну форму нічого не означають, бо мені подобається як я виглядаю, і я планую залишатись у такій формі ще довго.

Якщо ви хочете займатись бодібілдингом, - то це має стати вашим способом життя. І успіх криється в тому чи отримуєте ви задоволення від того що робите. Бо якщо ви тренуєтесь з примусу, то у вас не вистачить ентузіазму щоб дисциплінувати себе.